Адвокат евгений зобов

Податковий борг або стягнення узгоджених податкових зобов’язань

Податковий борг або стягнення узгоджених та несплачених податкових зобов’язань.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Кодексу податковий борг – сума узгодженого грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Читайте также

В силу пп. 14.1.137 п. 14.1 статті 14 ПК України, орган стягнення — державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, «грошове зобов’язання платника податків» — сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п. 41.2 статті 41 ПК України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (пп. 20.1.34 п. 20.1. статті 20 ПК України).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності — шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 ПК України).

ВАЖЛИВО: Необхідно пам’ятати, що пункт 95.5 статті 95 ПКУ було доповнено абзацами другим — шостим такого змісту: «У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

У таких випадках:

– рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

– рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України».

(. ) Отже, починаючи з 01.01.2017 року повноваження контролюючих органів у частині стягнення податкового боргу збільшилися.

Більше того, у відповідності до наказу Мінфіну України від 16.06.2017 р. № 585 «Про затвердження Порядку використання дебіторської заборгованості та/або майна юридичної особи як джерел погашення податкового боргу платника податків та/або відокремленого підрозділу юридичної особи», у разі якщо у платника недостатньо коштів для погашення податкового боргу, контролюючий орган визначає дебіторську заборгованість платника податків, строк погашення якої настав, джерелом погашення податкового боргу такого платника податків.

У разі відмови платника податків, що має податковий борг, від укладання з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов’язання платника податків укласти зазначений договір.

На контролюючий орган як орган стягнення можуть переводитися всі види дебіторської заборгованості, а саме: а) дебіторська заборгованість за товари (роботи, послуги); б) дебіторська заборгованість, пов’язана із підзвітними особами; в) дебіторська заборгованість працівників, акціонерів перед підприємством; г) дебіторська заборгованість за претензіями; д) інші види дебіторської заборгованості.

І на останок… пунктом 100.11 ст. 100 Податкового кодексу України визначено: якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 млн гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови передачі та перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання.

Між тим, в світлі висновку, викладеному у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» , суд зобов’язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника, а виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення «Бендерський проти України» , відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Виключні підстави для припинення договору поруки: судова практика

Досліджуючи питання припинення акцесорного зобов’язання — договору поруки, Верховний суд України 14 вересня 2016 р. по справі № 6-1451цс16 в черговий раз сформував та підтвердив раніше прийняту правову позицію.

Досліджуючи питання припинення акцесорного зобов’язання — договору поруки, Верховний суд України 14 вересня 2016 р. по справі № 6-1451цс16 в черговий раз сформував та підтвердив раніше прийняту правову позицію.

Читайте также

Зокрема суд вказав, що відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку.

Згідно із частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов’язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга статті 251 та частина друга статті 252 ЦК України).

Порука – це строкове зобов’язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб’єктивне право кредитора. Це означає, що строк поруки відноситься до преклюзивних строків.

Разом із тим позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). При цьому відповідно до частин першої та п’ятої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання.

ВАЖЛИВО: Якщо порука припинилася (у тому числі й на підставі непред’явлення кредитором відповідної вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов‘язання), інститут позовної давності застосовано бути не може , тому що право кредитора на пред’явлення вимоги до поручителя та обов’язок поручителя відповідати перед кредитором за порушене позичальником зобов’язання припинилися.

Отже, непред’явлення кредитором вимоги до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов ’ язання у разі, якщо строк дії поруки не встановлено, є підставою для припинення останнього, а отже, і обов’язку поручителя нести солідарну відповідальність перед кредитором разом із боржником за основним зобов’язанням.

ВИСНОВОК: Строк поруки не є строком для захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов’язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов’язок поручителя по його закінченні припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Необхідно також зазначити, що умови договору поруки про його дію «до повного припинення зобов’язань боржника» не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя (Постанова судових палат у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 23 травня 2012 р.).

Під виконанням сторонами зобов’язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов’язків, що випливають із зобов’язання, передбаченого договором.

Суд також зробив висновок, що, «основне зобов’язання» це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов’язки сторін кредитного договору.

Разом з тим, якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов’язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов’язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов’язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, Верховний суд України дійшов висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред’явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Більше того, Верховний суд України розглядаючи справу № 6-272цс16 від 29.06.2016 р. зробив правовий висновок про те, що, регулюючи правовідносини з припинення поруки у зв’язку із закінченням строку її чинності, частина четверта статті 559 ЦК України передбачає три випадки визначення строку дії поруки:

1) протягом строку, установленого договором поруки (перше речення частини четвертої статті 559 ЦК України);

2) протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання, якщо кредитор не пред’явить вимоги до поручителя (друге речення частини четвертої статті 559 ЦК України);

3) протягом одного року від дня укладення договору поруки (якщо строк основного зобов’язання не встановлено або встановлено моментом пред’явлення вимоги), якщо кредитор не пред’явить позову до поручителя (третє речення частини четвертої статті 559 ЦК України).

Окремо необхідно наголосити, що Верховний суд України розглядаючи справу № 6-125цс14 зробив важливий висновок: «… пред’явленням вимоги до поручителя є пред’явлення до нього позову . ».

Разом з цим існує і окрема думка судді ВСУ Сеніна Ю.Л. у цій же справі: «Судова палата дійшла висновку, що пред’явленням вимоги до поручителя є пред’явлення до нього позову. Такий висновок вважаю помилковим, виходячи з наступного.

Термін «вимога» є більш широким, ніж «позов», ці поняття не є тотожними. Термін «вимога» вживається в різних нормах Цивільного кодексу по-різному й має різне значення залежно від контексту. Якщо порівняти частину четверту статті 559 ЦК України із частиною першою статті 555 цього Кодексу, то стає очевидним, що законодавець припускає як звернення з вимогою до поручителя, так і пред’явлення позову до нього. Саме тому стаття 555 ЦК України встановлює різні права та обов’язки поручителя у разі пред’явлення до нього вимоги або позову.

Вважаю, що в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України йдеться про вимогу до поручителя безпосередньо. Це преклюзивний строк, який не може бути перерваний заявленням вимог до суду, його закінчення свідчить про припинення зобов’язання поручителя і саме з таких підстав слід виходити при ухваленні рішення.

ЦК України не передбачає скороченого строку позовної давності для пред’явлення вимог до поручителя у разі невиконання кредитного зобов’язання боржником, якщо у договорі поруки не встановлено строк його дії. А якщо погодитись з висновком про те, що пред’явленням вимоги до поручителя є пред’явлення до нього позову, то виключається можливість пред’явлення позову до суду після спливу шести місяців, встановлених частиною четвертою статті 559 ЦК України».

Розшук майна боржника в рамках виконавчого провадження

вкл. 12 сентября 2018 .

Особливості підтвердження безрезультатності або неможливості розшуку майна боржника в рамках виконавчого провадження.

Не перерахування коштів до бюджету з вини банку: відповідальність платника?

вкл. 12 сентября 2018 .

Платник не несе відповідальність за дії банківських установ, щодо подальшого перерахування податків до бюджету.

Доцільність оскарження акту перевірки (ревізії)

вкл. 05 сентября 2018 .

Акт перевірки (ревізії) не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні КАС України і не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків.

Оподаткування прощених та підвищених процентів за користування кредитом

вкл. 05 сентября 2018 .

Прощені (анульовані) банком за його рішенням проценти за користування кредитом та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходом платника податків.

Ещё статьи.

Регистрация / вход

Инересно почитать

Налоговые споры , податкові спори, налоговый адвокат , таможенные, фіскальні органи, ДФС, ППР, ТТН, податкові – повідомлення рішення, обжалование налоговых уведомлений — решений, Акт налоговой проверки , ипотека, іпотека , застава, поручительство, кредит , депозит, банк, споживач , права потребителя, Закон , кодекс, постанова, пленум, проценты , пеня, штраф, доллар, гривна, Фонд гарантирования вкладов физических лиц , ФГВФО, кредитор, акцепт, вклад, требования, сделка, хозяйственные споры, банкротство , ликвидация, недійсний правочин , визнання недійсним , купля – продажа , право власності , собственность, судебная практика, позовна давність, обшук , обыск, слідчий суддя, прокурор, протокол, иск, апелляционная жалоба, суд , судебный сбор, юрист, судебная защита , Адвокаты Днепропетровска, юрист Днепр, Адвокат Морозов Евгений Александрович, боржник, валютний курс, взыскание, виконавче провадження, виконавчий збір, Европейский суд , експертна оцінка ринкової вартості нерухомого майна, забезпечення позову, заборгованість, заборона, ззадолженность, займ, исковая давность, исполнительное производство, кредит , кредитор, купівля-продаж, ликвидация, мораторій, НБУ, нерухоме майно, неустойка, нікчемний, нововиявлені обставини, ообеспечение иска, обжалование, податкова вимога , податкове повідомлення – рішення, податкові органи, подсудность, позов, Позовна давність, поручитель, постанова, поступка, ППР, Правочин , проценты, процессуальный срок, публичные торги , развод, раздел имущества, рассписка, реєстраційний номер облікової картки, реконструкція предмету іпотеки, решение суда , сделка неуполномоченным лицом, скарга, скасування постанови , следователь, слідчий, спільна сумісна власність подружжя, спор, срок, страхування, строк, стягнення, стягувач, суд , суддя, судебная практика, таможня, торги, транспортний засіб, транспортный налог, ТТН, уступка право вимоги , ухвала суду, ущерб, факторинг, ФГВФО, фиктивное предпринимательство, фіскальні органи , цінні папери, частки спадщини, шлюбний договір, штраф, юридическая консультация , юрисдикція, юрист, юстиция

© 2012 -2018 Адвокат Морозов Евгений Александрович. Все права защищены.

Все права защищаются законодательством Украины. Все тексты и изображения, размещенные на данном сайте, не могут быть использованы без разрешения его владельцев или размещения активной ссылки на данный ресурс.

Розшук майна боржника в рамках виконавчого провадження

вкл. 12 сентября 2018 .

Особливості підтвердження безрезультатності або неможливості розшуку майна боржника в рамках виконавчого провадження.

Не перерахування коштів до бюджету з вини банку: відповідальність платника?

вкл. 12 сентября 2018 .

Платник не несе відповідальність за дії банківських установ, щодо подальшого перерахування податків до бюджету.

Доцільність оскарження акту перевірки (ревізії)

вкл. 05 сентября 2018 .

Акт перевірки (ревізії) не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні КАС України і не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків.

Оподаткування прощених та підвищених процентів за користування кредитом

вкл. 05 сентября 2018 .

Прощені (анульовані) банком за його рішенням проценти за користування кредитом та підвищені проценти, нараховані у разі прострочення платежу, не є доходом платника податків.

Ещё статьи.

Регистрация / вход

Инересно почитать

Налоговые споры , податкові спори, налоговый адвокат , таможенные, фіскальні органи, ДФС, ППР, ТТН, податкові – повідомлення рішення, обжалование налоговых уведомлений — решений, Акт налоговой проверки , ипотека, іпотека , застава, поручительство, кредит , депозит, банк, споживач , права потребителя, Закон , кодекс, постанова, пленум, проценты , пеня, штраф, доллар, гривна, Фонд гарантирования вкладов физических лиц , ФГВФО, кредитор, акцепт, вклад, требования, сделка, хозяйственные споры, банкротство , ликвидация, недійсний правочин , визнання недійсним , купля – продажа , право власності , собственность, судебная практика, позовна давність, обшук , обыск, слідчий суддя, прокурор, протокол, иск, апелляционная жалоба, суд , судебный сбор, юрист, судебная защита , Адвокаты Днепропетровска, юрист Днепр, Адвокат Морозов Евгений Александрович, боржник, валютний курс, взыскание, виконавче провадження, виконавчий збір, Европейский суд , експертна оцінка ринкової вартості нерухомого майна, забезпечення позову, заборгованість, заборона, ззадолженность, займ, исковая давность, исполнительное производство, кредит , кредитор, купівля-продаж, ликвидация, мораторій, НБУ, нерухоме майно, неустойка, нікчемний, нововиявлені обставини, ообеспечение иска, обжалование, податкова вимога , податкове повідомлення – рішення, податкові органи, подсудность, позов, Позовна давність, поручитель, постанова, поступка, ППР, Правочин , проценты, процессуальный срок, публичные торги , развод, раздел имущества, рассписка, реєстраційний номер облікової картки, реконструкція предмету іпотеки, решение суда , сделка неуполномоченным лицом, скарга, скасування постанови , следователь, слідчий, спільна сумісна власність подружжя, спор, срок, страхування, строк, стягнення, стягувач, суд , суддя, судебная практика, таможня, торги, транспортний засіб, транспортный налог, ТТН, уступка право вимоги , ухвала суду, ущерб, факторинг, ФГВФО, фиктивное предпринимательство, фіскальні органи , цінні папери, частки спадщини, шлюбний договір, штраф, юридическая консультация , юрисдикція, юрист, юстиция

© 2012 -2018 Адвокат Морозов Евгений Александрович. Все права защищены.

Все права защищаются законодательством Украины. Все тексты и изображения, размещенные на данном сайте, не могут быть использованы без разрешения его владельцев или размещения активной ссылки на данный ресурс.

Хищения в области культуры: «Седьмая студия» Серебренникова и еще топ-пять громких дел

Бывший главный бухгалтер некоммерческой организации «Седьмая студия» Нина Масляева дала признательные показания и заключила досудебное соглашение со следствием. Об этом в четверг, 8 июня, сообщил Интерфакс со ссылкой на заявление обвиняемой.

«Я с самого начала заключила соглашение со следствием», — сказал Масляева в Мосгорсуде, где рассматривался вопрос о законности ее ареста. «Я не снимаю своей вины. Я с самого начала — и судом не было этого учтено — признала свою вину. Я все готова сделать и готова сотрудничать со следствием. Прошу отпустить меня под домашний арест», — добавила Масляева. Суд с ее доводами не согласился и подтвердил меру пресечения в виде ареста до 19 июля.

Дело о возможных хищениях в «Седьмой студии» началось с обысков у известного режиссера Кирилла Серебренникова и в «Гоголь-центре». И это далеко не первый случай за последние годы, когда финансирование проектов в области культуры становятся объектом интереса правоохранительных органов. Самые громкие истории такого рода — в галерее Forbes.

Ремонт здания Большого театра

В июне 2013 года МВД выявило хищение бюджетных денежных средств в размере 90 млн рублей, выделенных на ремонт объектов электроснабжения Государственного Академического Большого театра (ГАБТ) в рамках федеральной целевой программы «Культура».

По данным следствия, в 2005 году ФГБУ «Дирекция по строительству, реконструкции и реставрации» и руководство коммерческой организации ООО «ПО Теплотехник» заключили госконтракт на выполнение работ по капремонту объектов электроснабжения Большого театра. К оговоренному сроку подрядчик работу не сдал. Кроме того, были выявлены нарушения требований технического регламента. Несмотря на это, должностные лица ФГБУ подписали акт приемки выполненных работ, на счета подрядчика были перечислены около 90 млн рублей. Как потом указало следствие — «необоснованно перечислены».

Это не единственные нарушения, выявленные в расходовании бюджетных средств во время шестилетней реконструкции Большого театра. В сентябре 2009 года Следственный комитет России завел уголовное дело по факту необоснованно израсходованных средств, выделенных на ремонтные работы. Следствие заявило, что «Дирекция» трижды оплачивало подрядчику — ЗАО «Курортпроект» — одни и те же работы.

В 2005 году здание театра было признано аварийным на 70% и закрыто на ремонт и реконструкцию. В ходе реконструкции, которая затянулась на шесть лет и подорожала в процессе в 1,5 раза, планировалось укрепить фундамент здания, восстановить акустические свойства и расширить театральные площади. Историческая сцена Большого театра открылась после реконструкции в октябре 2011 года.

Заместитель министра культуры России Григорий Пирумов стал самым высокопоставленным фигурантом «дела реставраторов». Чиновник был задержан в марте 2016 года, он обвиняется в создании преступной группы для хищения государственных средств.

По данным следствия, в 2012 году Пирумов создал преступную группу, участники которой заключали госконтракты с недостоверной информацией и завышенной стоимостью услуг на выполнение реставрационных работ. В деле фигурируют семь эпизодов: хищение средств, выделенных на реставрационные работы в Новодевичьем монастыре в Москве, драмтеатре в Пскове, Иоанно-Предтеченском монастыре, Музее космонавтики в Калуге, Изборской крепости, усадьбе Асеевых в Тамбове и крепости Фридриха Великого в Калининграде.

Министерство культуры, как потерпевшая сторона, подало иск к фигурантам дела на сумму более 100 млн рублей.

Фигурантами дела о хищениях, помимо Пирумова, также являются экс-руководитель департамента управления имуществом и инвестиционной политики Минкультуры Борис Мазо, директор компании «Балтстрой» Дмитрий Сергеев и управляющий этой компанией Александр Коченов, советник гендиректора ООО «Линнит-консалт» Никита Колесников, руководитель дирекции по строительству, реконструкции и реставрации Минкультуры Борис Цагараев и руководитель проекта ООО «Стройкомплект» Владимир Сванбек.

Все они обвиняются по части 4 статьи 159 УК РФ («Мошенничество в особо крупном размере, совершенное группой лиц»). Все, кроме Колесникова и Коченова, содержатся под стражей. Частично или полностью признали свою вину почти все фигуранты дела. Некоторые из них заключили сделку со следствием.

Адвокат одного из фигурантов Евгений Зобов сообщил ТАСС 6 июня 2017 года, что Пирумов и остальные фигуранты уголовного дела в полном объеме выплатили причиненный ущерб. «Ущерб полностью погашен. Сумма ущерба составила порядка 163 млн рублей. Сегодня мы предоставили суду справку от Министерства культуры о погашении ущерба в полном объеме», — сказал он.

Кража из Эрмитажа

В 2006 году в Эрмитаже прошла рядовая внутримузейная проверка. Однако результаты оказалась шокирующие. Ревизоры недосчитались в запасниках нескольких десятков икон в дорогих окладах, лампад, чаш и другой церковной утвари; кубков, ковшей, рюмок, солонок, вилок, часов, портсигаров, брошей, рамочек для фотографий и т.п. — всего 221 предмет. Стоимость экспонатов оценили в 130 млн рублей, коллекция не была застрахована. По оценке экспертов, на черном рынке стоимость некоторых экспонатов могла в разы отличаться от заявленной.

Начало проверки совпало со смертью хранительницы коллекции эмалей Ларисы Завадской. В возрасте 52 лет она скоропостижно скончалась на рабочем месте. Впоследствии ее супруг Николай Завадский был осужден на пять лет колонии общего режима по делу о краже экспонатов. Он явился к следователям с повинной, когда узнал, что пропажу обнаружили. Прокурор в суде утверждал, что супруги совместно планировали кражи и много месяцев выносили экспонаты из музея. Часть предметов искусства следователям удалось отыскать, другие все еще в розыске.

Спустя девять лет, в 2015 году, Эрмитаже была пресечена попытка хищения гравюр, литографий, фотографий из старинных книг. Попытка хищения была выявлена во время проверки состояния фондов научной библиотеки музея в начале 2015 года. По подозрению в преступлении задержан сотрудник научной библиотеки Государственного Эрмитажа. «Речь идет об акте вандализма и варварства — это вырванные, выдранные листы из книг XIX века», — говорил тогда директор музея Михаил Пиотровский. Он уточнил, что иллюстрации похищались из книг, посвященных Петру Великому, Петергофу и истории России.

Вторая сцена Мариинского театра

В 2012 году Счетная палата обнаружила нарушения сумму более 290 млн рублей при строительстве второй сцены Мариинского театра в Петербурге. Как заявлял аудитор Сергей Агапов, результаты проверки свидетельствовали о неэффективной работе по строительству второй сцены Государственного академического Мариинского театра Минкультуры России, подведомственной ему Северо-Западной дирекции по строительству, реконструкции и реставрации и до недавнего времени основного генерального подрядчика — ОАО «Генеральная строительная корпорация», которыми допускаются различные, в том числе и финансовые, нарушения.

Контрольное ведомство передало результаты проверки в правоохранительные органы, однако уголовных дел заведено так и не было.

На старте строительства стоимость строительства второй сцены Мариинки оценивалась в 10 млрд рублей. К концу 2012 года Минкультуры уже надеялось уложиться в 19,5-20 млрд рублей. В итоге строительство обошлось бюджету в 22 млрд рублей. Открытие сцены состоялось в мае 2013 года.

Книжные фестивали в парках

В декабре 2014 года следственный комитет России возбудил уголовное дело в отношении руководителя ЗАО «БЮРО17» Александрины Маркво, гражданской жены соратника оппозиционера Алексея Навального Владимира Ашуркова, и в отношении ее водителя Андрея Мыльникова по статье 159 УК (мошенничество в крупном и особо крупном размере).

По версии следствия, Маркво похитила средства, полученные ее компанией по госконтрактам на проведение мероприятий, направленных на повышение престижа чтения в парках Москвы и конкурса литературных анонсов «Новости от классиков». Речь идет о хищении более 2 млн рублей, которые мэрия Москвы заплатила ей за аренду помещений для мероприятия в парке. По словам представителя СК Владимира Маркина, при организации этого мероприятия Маркво «на безвозмездной основе использовала инфраструктуру, созданную за счет налогоплательщиков города и уже находившуюся на территории парка».

Кроме того, следствие считает, что ЗАО «БЮРО17» представило ложные сведения о церемонии награждения победителей конкурса «Новости от классиков». Стоимость церемонии и призов — ноутбука, планшета, смартфона и букридера — Маркво оценила почти в 500 000 рублей, но на самом деле торжественной церемонии награждения не было: награды победителям разослали почтой или предложили забрать самостоятельно, а в качество призов были представлены «бюджетные букридеры».

В 2015 году Басманный суд Москвы заочно арестовал Александрину Маркво, а Андрея Мыльникова, который был номинальным директором организации, отправил под домашний арест. Маркво объявлена в международный розыск. С 2014 года она и ее гражданский супруг Владимир Ашурков, против которого в России также возбуждено уголовное дело о мошенничестве, якобы совершенном во время избирательной кампании Алексея Навального, находятся в Великобритании. В интервью Forbes Маркво отрицала свою вину, а также рассказала, что живет в Лондоне и участвует «в нескольких стартапах в области интернет-сервисов и электронной коммерции». Она и ее гражданский супруг попросили политического убежища.

Дело о хищения в «Седьмой студии», основанной известным режиссером Кириллом Серебренниковым, стало последним в череде громких скандалов, связанных с финансированием проектов в области культуры.

Нина Масляева, бывший главный бухгалтер «Седьмой студии» обвиняется в хищении почти 1,3 млн рублей, выделенных из бюджета на проекты по развитию театрального искусства. Масляева дала признательные показания и заключила досудебное соглашение со следствием. Экс-бухгалтер, а также бывший генеральный директор «Седьмой студии» Юрий Итин обвиняются в хищении путем мошенничества в особо крупном размере, совершенном группой лиц (часть 4 статьи 159 УК РФ). Итин с санкции суда находится под домашним арестом, он свою вину категорически отрицает.

Следователи 23 мая провели обыски у ряда лиц, в том числе по месту жительства и работы основателя «Седьмой студии», худрука «Гоголь-центра» Кирилла Серебренникова, который был допрошен в качестве свидетеля и отпущен под обязательство о явке к следователю.

«Правду говорить легко. Даже если обстоятельства, в которых ты должен ее произносить, являются результатом чудовищной несправедливости. Но мы спокойны. Мы все вместе. Мы готовы к любым вопросам и нам нечего скрывать. Мой любимый театр «Гоголь-центр», вся команда, все актеры, все зрители, завалившие нас в эти дни цветами, спасибо вам огромное за поддержку! И очень сожалею, что вся эта ситуация коснулась косвенно и вас», — прокомментировал обыски Серебренников.

В дальнейшем в расследовании могут появиться новые фигуранты, а суммы претензий — многократно вырасти. Следствие полагает, что неустановленными лицами из числа руководства «Седьмой студии» с 2011 по 2014 годы были похищены бюджетные средства в размере около 200 млн рублей.

В чому різниця між пп і тов?

В чому різниця між пп і тов?

Комментарии автора вопроса

Ответы юристов

Согласно комментария к ст.113 ХК Украины, при наличии ЧП, как юридического лица, собственник не несет ответственность своим имуществомза за обязательства ЧП.

Выбирайте сами, деятельность ЧП менее регламентирована законом, чем деятельностть ООО.

«Ни эти», а мои слова подтверждаются Хозяйственным кодексом Украины (ст.ст. 80,113 и др.); Гражданским кодексом Укрины (ст.140) и другими нормативно-правовыми актами.

Разъяснюю, что в ООО с одним учредителем, то этот учредитель не отвечает за обязательствами ООО и несет риск ущерба в пределах стоимости своего вклада (ст.140 Гражданского кодекса Украины), а при наличии ЧП, собственник не несет ответственность всем своим имуществом.

Если нужно, то реорганизуйте.

А чем в таком случае отличается ЧП от ООО с одним учредителем?

А также по форме собственности.

На сегодняшний день, фактически, никакой.

Раньше основным аргументом в пользу открытия ЧП было отсутствие минимального размера уставного капитала для ЧП. Сейчас минимальный размер уставного капитала для ООО также отменен.

Если Вы собираетесь открывать юр. лицо, то, по моему мнению, лучше открывать ООО, поскольку деятельность ООО более детально регламентирована законодательством, нежели ЧП.

Смотрите еще:

  • Штраф в украине за вождение в нетрезвом состоянии В Украине взвинтили штрафы за вождение в нетрезвом виде: от 10 до 41 тысяч гривен Верховная Рада Украины существенно увеличила штрафы за вождение транспортным средством в состоянии алкогольного, наркотического опьянения или под воздействием лекарственных […]
  • Создать комиссию по охране труда на предприятии Образец приказа о создании комиссии по охране труда В каких случаях необходимо издать приказ о комиссии по охране труда? Как оформить этот документ и кого именно включить в него? Об этом – в нашей консультации. Также приводим образец такого распоряжения […]
  • Тестирование по русскому языку на вид на жительство Тест на гражданство Российской Федерации Тестирование на гражданство РФ представляет собой тестирование на подтверждение уровня владения русским языком, достаточного для общения в условиях языковой среды. При успешной сдаче экзамена выдается государственный сертификат […]
  • Как составляется акт сверки Акт сверки взаиморасчетов Довольно распространенным в экономической деятельности субъектов предпринимательства является акт сверки взаиморасчетов. Самая популярная сфера его применения – договоры поставки. Когда товары поставляются несколькими партиями в течение […]
  • Сколько составит материнский капитал 2012 Материнский капитал подрастет до 492 тысяч рублей к 2017 году Размер материнского капитала увеличивается каждый год в зависимости от инфляции, а потому вопрос о том, сколько рублей составит точная сумма материнского капитала в этом году, постоянно актуален. Сколько […]
  • Отказ в исполнении решения иностранного суда Статья 412. отказ в принудительном исполнении решения иностранного суда 1. Отказ в принудительном исполнении решения иностранного суда допускается в случае, если: 1) решение по праву страны, на территории которой оно принято, не вступило в законную силу или не […]
  • Развод через 4 месяца Длительность отсрочки при разводе Законодательство не содержит формального понятия «срок примирения». На практике подразумевается период, предоставляемый супругам для урегулирования разногласий. Фактически это время при разводе, предназначенное для обдумывания […]
  • Тарифы за коммунальные услуги одесса Новые тарифы на коммунальные услуги в Одессе. Читатели обращаются в редакцию с просьбой сообщить данные о новых тарифах за коммунальные услуги. Читатели обращаются в редакцию с просьбой сообщить данные о новых тарифах за коммунальные услуги. Сложности в том, что […]